Цвяхи — найпоширеніший кріпильний елемент у світі. Вони знадобляться за будь-яких будівельно-ремонтних робіт, у будь-якій сфері виробництва та в побуті. У конструктивному плані цвяхи являють собою найпростіший кріпильний елемент у формі стрижня, що складається з трьох складових частин: Гострий кінець (жало), що має вигляд конуса.Тіло (паралелепедний, конусоподібний, пірамідальної або циліндричної форми).Шляпка (з борозенками, гладкі, гвинтові). Використовується для з'єднання способом забивання у вироби з металів, деревини та інших матеріалів (толі, шиферу, черепиці). Утримується в конструкції завдяки силі тертя. Є деякі типи цвяхів, які використовуються для кріплення покрівлі. Вони мають додатковий захист на капелюшці, яка допомагає захистити кріплення від впливу довкілля. У меблевих цвяхах додатковим елементом є прокладка, яка є проміжним елементом між метизом і дерев'яною основою. Будівельні. Використовується в професійній і побутовій сфері. Являє собою циліндричний стрижень із капелюшком. Для більшої міцності з'єднання біля капелюшки на стрижні може мати невеликі насічки у формі рисунок. Представлений у декількох варіантах довжини — від 12 до 250 мм, розрізняється на матеріалі (мідний і сталевий). Сталеві цвяхи щодо способу оброблення бувають: Чорні не оцинковані цвяхи (ГОСТ 4028-63) для конструкцій і перекриттів із деревини; підійдуть і для тимчасових конструкцій, де не грає ролі зовнішнього вигляду виробу; схильні до корозійних процесів. Цвяхи оцинковані ГОСТ 4028-63 (цинк) для зовнішнього монтажу дерев'яних конструкцій. Вони менш схильні до корозії завдяки гальванічному оцинковуванню; вони можуть використовуватися для внутрішніх і опоряджувальних робіт. Електрооцинковані підійдуть для внутрішніх робіт — чудово утримують оздоблювальні матеріали; розміром 75х2,8 і 100х34. • Кислотоупірні для ділянок із підвищеною вологістю й важких місць.